Шостий апеляційний адміністративний суд відмовився задовольнити вимоги забудовника та залишив чинним статус пам’ятки за садибою Дмитрієва у центрі Подолу. Про це повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
Історія конфлікту триває вже понад десять років. У 2010 році Київська влада провела конкурс на реставрацію комплексу, який виграла приватна компанія «Конвалія-Нерухомість». Вона мала відновити сім будівель садиби, а згодом отримати право власності. Натомість компанія почала демонтувати дахи та зареєструвала майно, посилаючись на «початок виконання робіт».
У 2014 році садибу внесли до переліку пам’яток архітектури місцевого значення. Власник оскаржив це рішення та домігся виключення комплексу з Державного реєстру пам’яток. Київська прокуратура подала позови, щоб скасувати право власності «Конвалії-Нерухомість» та зберегти ансамбль. У 2021 році суд підтримав позицію прокуратури, однак забудовник виставив будівлі на продаж «під забудову» вже у аварійному стані.
У травні 2023 року Верховний Суд підтвердив, що навіть зруйнований стан не є підставою для втрати охоронного статусу, а навпаки зобов’язує зберігати й реставрувати пам’ятку. У червні 2024 року прокуратура вимагала розірвати інвестиційний договір, однак у грудні того ж року Господарський суд Києва визнав власником садиби ПП «Конвалія-Нерухомість». Забудовник тоді спробував анулювати проміжний охоронний статус і домогтися дозволу на знесення, аргументуючи аварійністю будівель. Проте у травні 2025 року Київський окружний адмінсуд відмовив у скасуванні охорони, а тепер і апеляція підтвердила це рішення.
«Садиба Дмитрієва» на вулиці Хорива, 2, є останнім ансамблем садибного типу на Подолі, який зберігся. Будівлі зводилися у 1830–1910-х роках за проєктами архітекторів Олександра Кривошеєва та Володимира Ніколаєва. Вони належали київському купцю Йосифу Дмитрієву. У комплексі вирізняються унікальні елементи – флігель із потаємним напівповерхом, лабіринт переходів між корпусами, а також пекарня, що діяла до радянських часів.
Найстаріша споруда – класичний будинок на Хорива, 2-Б, де з XIX століття працювали майстерні та крамниці. Наймолодша – прибутковий дім у стилі київського «цегляного модерну» на Хорива, 2-А. Завдяки цьому ансамбль відображає еволюцію архітектури Києва протягом XIX століття.