Громадська ініціатива «Житній буде жити» презентувала власну концепцію оновлення Житнього ринку. Над ідеєю працювали архітектор Павло Пекер та шеф-кухар і громадський діяч Євген Клопотенко.
Концепція базується на принципах «гіпердемократичної архітектури» – коли основним замовником виступає громада, а проєкт створюється з урахуванням її побажань і потреб. Для цього було проведено соціологічне дослідження агенцією Nobr Research & Design.
Окрему ідею розвитку Житнього також представила компанія Inzhur, яка готова втілити свій проєкт у разі приватизації ринку. У компанії пропонують провести капремонт зі збереженням архітектурних рішень і підвищенням доступності.
Що пропонує «Житній буде жити»
Головна мета ініціативи – зберегти Житній як продовольчий ринок і перетворити його на багатофункціональний міський простір, відкритий протягом усього дня.
Перед ринком планують облаштувати громадський простір із лавками та озелененням замість нинішньої транзитної ділянки з потрісканим покриттям. Також пропонують створити зону короткочасної зупинки для висадки пасажирів (Kiss & Ride). Парковку радять організовувати на автостанції неподалік.

Вулицю Житньоторзьку хочуть перетворити на спільний простір для пішоходів і службового транспорту. Влітку тут може працювати тимчасова торгівля завдяки природній тіні будівлі.

Внутрішній простір ринку
Основна функція – торгівля продуктами – залишається ключовою. На першому рівні пропонують облаштувати торгові ряди, зони для вантажних операцій і служб доставки, адміністративні приміщення та оновлений санвузол. На вході встановлять навігацію та інформаційну стійку.
Другий поверх може стати майданчиком для кафе, бістро й кав’ярень, пов’язаних з торгівлею на першому рівні: продукти доставлятимуть підйомниками. Тут же планують універсальний простір для лекцій, виставок, барахолок та дитячу зону.
На третьому рівні пропонують створити мистецький простір — відкриту платформу для галерей, вистав і перформансів.
Підвальні приміщення зберігатимуть функцію складів і холодильних камер, забезпечуючи безперебійну логістику.
У команді ініціативи підкреслюють, що ключовою цінністю Житнього є його історія та соціальна роль у місті: оновлення має зберігати цю ідентичність, а не заміщувати її.
