Щороку 21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Цю дату обрали на згадку про дві ключові події: початок Помаранчевої революції 22 листопада 2004 року та вихід студентів і активістів 21 листопада 2013 року, що став відправною точкою Революції Гідності.
Перші розмови про те, як увіковічнити події Євромайдану, почалися ще у 2014 році. Тоді в січні була започаткована ініціатива “Музей Майдану”, яка восени об’єдналася з проєктом Аналітичного центру pro.mova під назвою “Музей Свободи”. У лютому 2015 року створили громадську організацію “Музей Майдану”, а 12 квітня 2016 року вона отримала статус національної інституції.
Питання власного простору для музею стало ключовим. З цією метою провели міжнародний архітектурний конкурс “Територія гідності”. Дискусія тривала два роки, однак рішення про земельну ділянку так і не ухвалили, а інституції, які могли б узятися за реалізацію, не знайшлося.
У 2017 році за дорученням Кабінету Міністрів Міністерство культури оголосило наступний конкурс. Згодом, у травні 2021 року, німецьке архітектурне бюро Kleihues + Kleihues, яке стало переможцем, безоплатно передало Україні авторські права на проєкт Музею Майдану. Того ж листопада заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності Ольга Сало повідомила, що будівництво розблоковано.
Однак уже 25 грудня 2024 року тодішній міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький доручив музею зупинити проєктування і будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні. У відомстві пояснили, що держава не має можливості профінансувати роботи. До того ж ще у 2019 році Апеляційний суд Києва наклав арешт на ділянки, відведені під реалізацію проєкту.