24 листопада в ліцеї №3 Житомира відбувся показ документальної короткометражної стрічки «Пацики», що зосереджена на історіях шістьох військовослужбовців підрозділу «T-COMPANY», які воюють на Донеччині. Про проведення демонстрації розповів режисер фільму Борис Малюга.
Режисер зазначив, що героями картини стали бійці з Тернополя. Зйомки проходили на територіях поблизу Слов’янська, Часового Яру та Лиману. За його словами, команда витратила останні кошти, щоб вирушити на ці позиції, куди журналістів уже не пускали через небезпеку, адже відстань до російських військ там становила близько чотирьох кілометрів.
«Ми закинули з командою останні гроші і поїхали знімати це кіно. На цій позиції туди вже не пускали журналістів. Там вже було дуже небезпечно. З тієї території до росіян – десь чотири кілометри. Мені було цікаво поїхати на ці території, хоч я з Тернополя. Я хочу, щоб вони жили, я хочу, щоб про них знали, щоб ви теж про це подумали. Це – супергерої. Спайдермен – класний чувак, але зараз мене більше надихають наші українські військові», — сказав Борис Малюга.
Під час розмови з одинадцятикласниками режисер наголосив на важливості української культури та її пріоритетності для молодого покоління.
«Щоб ви виросли і я йшов по вулиці і не чув від вас російської музики. А ви говорили про українські книжки, про українську культуру, слухали українську музику чи європейську музику, будь-яку, але тільки не російську», — сказав режисер.
Стрічка «Пацики» вже була показана у дванадцяти містах. Показ у житомирському ліцеї №3 став сімнадцятим, зазначив Борис Малюга.
Учениця одинадцятого класу Валентина Красножон поділилася враженнями, зазначивши, що такі роботи допомагають краще зрозуміти життя військових на передовій.
«Дуже класно, що знято не просто десь в студії, а саме на місцях бойових дій, у гарячих точках, і це передає реальні враження і емоції. Ти можеш себе відчути на цьому місці. Дуже класно було послухати від режисера його думку, наскільки він вмотивована людина», — сказала Валентина.
Учениця ліцею №3 Анастасія Примачик також зазначила, що фільм справив на неї сильне враження.
«По-перше, він знятий не як звичайний фільм, а більше як репортаж. Мені сподобалось, що тут висвітлюють проблему української мови, культури, що потрібно це розвивати. Військові дуже часто бояться говорити на камеру, але тут вони були відверті, що, я вважаю, важливо. Навіть такі діти, підлітки, як я, маємо розуміти і знати, що відбувається у нашій країні», — сказала Анастасія.
Учениця Дарина Ревнюк зазначила, що дивилася стрічку з великою увагою.
«На одному диханні його дивилася. Це не якась просто картинка. Це справді те, що відбувається, реалії наших військових на теперішній час», — сказала Дарина Ревнюк.
Ліцеїстка Валерія Поляновська наголосила, що тема, порушена у фільмі, є для неї особливо важливою.
«Я хочу, щоб люди не забували нашу історію, не забували про те, що війна продовжується. Ми маємо показати усьому світу, що ми окрема країна, нація, і люди, які віддають своє життя і молодість, заслуговують жити у вільній незалежній країні», — сказала Валерія Поляновська.
