Місто зміцнює систему допомоги після обстрілів, розширює інструменти підтримки та водночас формує стратегічний захист культурної спадщини.
Цього року у столиці ухвалили низку рішень, що вдосконалюють реагування на надзвичайні ситуації та підтримку постраждалих. Через «Київ Цифровий» запрацювала оновлена система інформування: push-сповіщення повідомляють про відкриття оперативного штабу, роботу мобільних команд і доступні види допомоги.
Також столиця розширює підтримку людей, які втратили житло, вводить додаткові виплати для рятувальників і комунальних служб, а окремим рішенням затвердила безоплатне поховання киян та ВПО, що загинули внаслідок російських обстрілів.
Ще один напрям роботи – захист культурної спадщини. У місті вже понад півтори сотні пам’яток постраждали від атак, і Київ формує власні механізми реагування: інвентаризацію руйнувань і підготовку переліку зі 1200 історичних будівель, яким потрібен додатковий захист.
Про те, як вибудовується ціла система – від оперативної допомоги до стратегічних рішень у сфері культурної спадщини, – у спільному проєкті «Київ FM» і «Вечірнього Києва» розмовляємо з Ганною Старостенко, депутаткою Київради (фракція «УДАР») та заступницею голови КМДА.
Від початку повномасштабного вторгнення збільшилась кількість звернень про насильство
Наприкінці листопада Київ долучився до міжнародної акції «16 днів проти насильства». Цього року тема загострилася через слідство щодо очільника Деснянської РДА, який застосував силу до представниці міської ради. Депутати Київради звернулися до Президента з вимогою його звільнення, а європейські партнери назвали такі дії неприйнятними.
— Щорічно з 25 листопада по 10 грудня триває акція «16 днів проти насильства». Як Київ бере участь?
Ми щороку проводимо заходи, спрямовані на протидію насильству та профілактику. Співпрацюємо з ювенальною поліцією, міськими і районними службами. Для дітей організовуємо уроки й бесіди, а для педагогів, медиків і соцпрацівників проводимо окремі зустрічі. Важливо, щоб усі мешканці знали, як діяти і куди звертатися.
Ще до повномасштабного вторгнення Київрада затвердила міську програму із запобігання та протидії насильству, зокрема за ознакою статі. З огляду на зростання звернень ми продовжили її до 2025–2027 років.
— Вам самій довелося зіткнутися з насильством з боку голови Деснянської РДА. Чи поніс він покарання?
Минуло три місяці після нападу під час публічного заходу. За моєю заявою відкрито кримінальне провадження, мене визнано потерпілою. Адвокати вважають, що доказів достатньо для оголошення підозри, але правоохоронці зволікають. Це не лише агресія проти мене, а й напад на місцеве самоврядування. Якщо людина, що представляє президента, дозволяє собі такі дії, це має бути покарано.
— Київрада звернулася до Президента та Першої леді, висловивши недовіру Максиму Бахматову. Чи очікуєте реакцію?
Сподіваємося, що Президент оцінить цей випадок і звільнить його. Кривдник після рішення Київради з сокирою в руках обіцяє «розібратися з усіма». Про інцидент знають у Європі – заступник мера Лейпцига питав, чи він уже звільнений. У демократичних країнах посадовець пішов би у відставку. Європейська народна партія також піднімає питання неприпустимості насильства.
— Наскільки така поведінка впливає на роботу району?
Після інциденту з Деснянської РДА звільнилася значна кількість працівників, переважно жінки. Якщо керівник публічно піднімає руку на жінку, виникає логічне питання – як він поводиться із підлеглими без свідків? Районна адміністрація нині фактично паралізована, а частина працівників перебуває в заручниках ситуації. Саме тому будь-яких кривдників на роботі слід карати.
Місто підвищило виплати співробітникам КАРС і планує підтримати комунальників, що ліквідують наслідки обстрілів
— Київ останні місяці потерпає від обстрілів. Що вже зроблено для покращення реагування?
Ми розробили систему оперативного інформування про алгоритм дій після атаки. Влітку багато людей скаржилися, що не знають, як діяти у перші хвилини. Після дослідження стало зрозуміло, що під час стресу люди погано сприймають інформацію, тому інструкції мають бути відомі заздалегідь.
Алгоритм дій поширюємо всіма міськими каналами. Протягом години після обстрілу створюється оперативний штаб. Район повідомляє Департамент муніципальної безпеки, а через «Київ Цифровий» запускаються push-повідомлення з інформацією про місце штабу та доступну допомогу.
У пунктах можна отримати психологічну й соціальну підтримку, подати документи, зафіксувати збитки, дізнатися про орієнтовну компенсацію. Мобільна команда ЦНАПу працює навіть без світла: допомагає оформити заяви, підвантажити інформацію з реєстрів, отримати консультації.
— Київрада ухвалила рішення про доплати КАРС. Чи очікувати підтримку інших служб?
До ліквідації наслідків долучаються рятувальники ДСНС, і їхні виплати значно вищі за оплату працівників КАРС. Саме тому ми ухвалили рішення підвищити виплати київським рятувальникам. Документ уже діє, і сподіваюся, що підвищення вони отримують.
Комунальні служби та працівники швидкої працюють поруч із рятувальниками. Під час останнього прильоту на Троєщині я бачила, як комунальниці прибрали уламки, скло, огородили територію й навели лад. Вони приходять на допомогу не менш оперативно.
Понад 150 об’єктів культурної спадщини Києва постраждали від повітряних атак
— Яких масштабів набула руйнація культурної спадщини?
По Україні пошкоджено або знищено понад півтори тисячі об’єктів культурної спадщини. У Києві таких вже понад 150, і більшість руйнувань припала на 2025 рік.
Постраждав костел Святого Миколая, будівлі в Печерському районі, будинок на розі Банкової та Інститутської, маєток Лібермана зі Спілкою письменників. У кварталі є інші постраждалі будинки.
Постанова Кабміну №1342, яка регулює відновлення пам’яток, виявилася малоефективною, оскільки можливість проводити протиаварійні роботи на підставі дефектних актів прибрали. Це стало темою переговорів Віталія Кличка з віцепрем’єркою та міністеркою культури Тетяною Бережною. Перед зимою критично важливо хоча б законсервувати будівлі.
Серед нещодавно постраждалих – Подільський РАЦС. Його нещодавно реставрували, але в листопаді будівля постраждала знову. Ми плануємо фінансування для відновлення наступного року. Музей Ханенків і Київська картинна галерея також залишаються у списку тих, що потребують уваги. Частину робіт виконують за рахунок міжнародних грантів, як у випадку Будинку учителя.
Це складна і довготривала робота. Треба одночасно відновлювати пошкоджені об’єкти та не допустити руйнації тих, що ще вціліли.
Місто розробляє додаткові механізми захисту історичних будівель без охоронного статусу
— Що це за перелік зі 1200 історичних будівель і які гарантії вони отримають?
У Києві налічується близько 3,5 тисячі об’єктів культурної спадщини – пам’ятки національного й місцевого значення та щойно виявлені пам’ятки. Але є багато історичних будівель без охоронного статусу, які створюють автентичну забудову міста. Частина власників свідомо доводить їх до руйнації, користуючись воєнним станом.
Щоб не втратити ці об’єкти, робоча група сформувала перелік зі 1200 будівель із унікальною архітектурою та історичною цінністю. Спеціальна експертна рада – архітектори, історики, мистецтвознавці – оцінила кожну з них.
Проведено інвентаризацію: фахівці оглядали будівлі на місці, робили фотофіксацію, додавали рік будівництва. Вік не є єдиним критерієм – важливими є унікальність, самобутність і роль у збереженні традиційного вигляду Києва.
