Завершальним проєктом фестивалю, присвяченого сторіччю Асоціації революційного мистецтва України, наприкінці листопада стала експозиція «Авангард. АРМУ. Початок», яку розмістили в Актовій залі Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. Її задум спрямований на осмислення витоків українського авангарду, що формувався в Українській Академії мистецтв та Київському художньому інституті, нинішній НАОМА.
Під час відкриття були присутні провідні діячі Національної академії мистецтв України, серед яких президент установи Віктор Сидоренко, віцепрезиденти Юрій Вакуленко та Олесь Санін, головний учений секретар Олексій Скрипник, академік Віра Баринова-Кулеба, члени-кореспонденти Ганна Миронова та Андрій Пучков, почесний академік Юрій Комельков, а також сучасні художники. Їхня присутність підкреслила значення події для мистецького середовища.
Основою експозиції стали раритетні студентські роботи 1920–1930-х років із фондів Художнього музею НАОМА. Вони збереглися лише тому, що в період сталінських репресій співробітники інституту потай винесли їх із майстерень і сховали під сценою актової зали. Десятиліттями ці полотна та начерки лежали серед плакатів і транспарантів, повернувшись у культурний простір тільки зараз.
Окрему увагу приділили унікальним матеріалам із приватного архіву. Мисткиня Галина Дюговська представила ескізи та документи свого двоюрідного прадіда – художника Євгена Ситнянського, який був розстріляний у 1937 році. Пожовклі аркуші з начерками побутових сцен і карикатурами стали додатковим свідченням збереження спадщини, що пережила спроби її знищення.
Ректор Академії, професор Олександр Цугорка у своєму виступі наголосив на важливості повернення до джерел формування українського авангарду.
«Ця виставка для НАОМА є не просто мистецькою подією, а поверненням до власних джерел – підґрунтя для зародження однієї з найвпливовіших течій світового авангарду. Сьогодні Академія з особливою гордістю презентує твори своїх попередників – викладачів і студентів, чиї новаторські ідеї визначально вплинули на розвиток мистецтва XX століття», – зазначив він.
Представлені роботи демонструють дві ключові лінії українського модернізму: експериментальну школу Олександра Богомазова та напрям бойчукістів із їхнім монументальним баченням і соціальним акцентом. Частина колекції складається з фанерних дощок, розписаних із двох боків, що відображає дефіцит матеріалів і водночас інтенсивність навчального процесу.
Художник Олександр Ляпін у дописі на Facebook поділився власним поглядом на значення експозиції.
«Ця виставка – доказ того, що український авангард не був периферією чи копією московських течій. Він мав власну силу, власну мову і власну драматичну історію. Кожна фанерна дошка, кожен клаптик паперу – це не просто навчальний етюд. Це документ виживання, голос тих, кого намагалися змусити мовчати», – підкреслив митець.
Автор наголосив, що саме збереження таких робіт уже є винятковим фактом, зважаючи на системне знищення митців та їхнього доробку в радянську добу. Кожен уцілілий фрагмент стає свідченням існування й опору культурної пам’яті.
Виставка триватиме до 12 грудня 2025 року. Для відвідування передбачена попередня реєстрація. Адреса проведення – Вознесенський узвіз, 20.
