Сучасний світ опинився в точці, де штучний інтелект перестав бути футуристичною іграшкою і став базовим фактором виживання. Сьогодні він диктує нові правила гри, радикально змінюючи підходи до управління на всіх рівнях — від приватних корпорацій до урядових структур.
Таку тезу під час заходу NV “Велика цифрова трансформація” озвучив В’ячеслав Проценко, який відповідає за розробку програмних рішень для держсектору в компанії EPAM.
За його словами, EPAM уже перейшла у статус Al-Native. Це означає, що технології ШІ тепер пронизують майже кожен процес всередині організації — від поточної операційної діяльності до формування довгострокового бачення розвитку.
«Усі процеси так чи інакше використовують штучний інтелект. Він уже змінив багато рівнів нашого планування, включно зі стратегічним», – констатував Проценко.
Аналізуючи шлях технології, експерт виділив ключові етапи її еволюції. Переломним моментом став листопад 2022 року, коли поява інструментів на кшталт ChatGPT зробила ШІ доступним для мас.
Якщо спочатку технологію розглядали лише як допоміжний інструмент, то вже навесні 2023 року вона стала невід’ємною частиною корпоративних стратегій. Заперечувати глобальний вплив алгоритмів на світові процеси стало неможливо.
Сьогодні потенціал ШІ дозволяє компаніям не лише закривати рутинні завдання через автоматизацію, а й масштабувати унікальну експертизу. Це відкриває шлях до створення принципово нових продуктів, таких як спеціалізовані AI-асистенти для потреб бізнесу.
Кінець довгострокових стратегій
Одним із найбільш відчутних наслідків технологічного стрибка стала криза традиційного стратегічного планування. Класичні моделі, розраховані на роки вперед, втратили свою актуальність.
Проценко стверджує, що горизонти планування на три або п’ять років більше не відповідають реаліям ринку.
Стратегія сьогодні — це документ, що живе лише три місяці. Вона перетворилася на динамічний інструмент, який потребує постійної ревізії та миттєвої адаптації до змін зовнішнього середовища.
Розмірковуючи про вплив технологій на державний апарат, експерт зауважив, що найбільший ефект зараз дає генеративний ШІ. Ці алгоритми ідеально справляються з масивами даних, текстами та процесами, що повторюються.
Саме через свою бюрократичну природу державна машина є оптимальним полем для впровадження таких інновацій.
Держава – це величезна система з безліччю регламентів та документів, де простір для оптимізації практично безмежний.
Найбільш перспективними сферами для впровадження ШІ є:
- внутрішній документообіг;
- аналітична обробка великих даних;
- збір та інтерпретація статистики;
- цифрові юридичні сервіси.
Як практичний приклад було наведено трансформацію Держстату. Там уже працює AI-асистент, який допомагає фахівцям відбирати, групувати та наочно візуалізувати складні дані.
Паралельно розробляються рішення для автоматизації рутинної роботи юридичних підрозділів у державних органах.
Окрему увагу Проценко приділив охороні здоров’я, назвавши цей сектор одним із найбільш перспективних для технологічного прориву.
ШІ здатний допомогти державі значно точніше визначати реальні потреби громадян у медичних послугах.
- аналізувати запити населення;
- адресно визначати отримувачів субсидій;
- оптимізувати використання бюджетних коштів.
Наразі Health care є лідером за кількістю та динамікою розвитку стартапів у глобальному масштабі.
Однак цифровізація держсектору неможлива без подолання низки критичних бар’єрів.
Ключові ризики впровадження включають:
- безпеку персональної інформації;
- стійкість до кіберзагроз;
- зрозумілість алгоритмів для суспільства;
- загальний рівень довіри населення.
На думку експерта, довіра є фундаментом будь-якого державного сервісу, і цей фактор має бути визначальним при розробці систем.
Європейський вектор і нові правила гри
Україна має синхронізувати свій розвиток у сфері ШІ з європейськими законодавчими нормами. Це необхідно для подальшої інтеграції та відповідності міжнародним стандартам.
У Євросоюзі суттєво посилюється регулювання цієї галузі, що вимагатиме від українських гравців серйозної адаптації.
Майбутні правила стануть своєрідним “другим GDPR”, де за недотримання вимог комплаєнсу передбачені значні штрафні санкції.
Попри складність процесів, темпи впровадження інтелектуальних систем в українському держсекторі залишаються вражаючими.
На сьогодні в країні вже досягнуто значних результатів:
- функціонує центр компетенцій;
- триває робота над національною мовною моделлю;
- ШІ-рішення інтегруються в оборонний комплекс;
- діє стратегія цифрової трансформації до 2030 року.
Швидкість адаптації нових технологій у державі вже не поступається приватному бізнесу, що є вагомим показником успіху.
Штучний інтелект остаточно перетворився на прикладний інструмент, який прямо зараз переформатовує економіку та відносини між державою і громадянином.