Уперше від початку бойових дій у Перській затоці танкер із катарським скрапленим природним газом, імовірно, безперешкодно пройшов через Ормузьку протоку – ключовий і водночас найбільш напружений морський коридор для світових енергопостачань.
Йдеться про судно Al Kharaitiyat, яке наприкінці травня вийшло із завантаження на експортному терміналі Рас-Лаффан у Катарі. Згідно з даними відстеження, після проходу протоки воно опинилося в Оманській затоці та взяло курс у бік Пакистану як наступного пункту призначення.
Цей рейс став першим відвантаженням катарського СПГ із початку загострення між США, Ізраїлем та Іраном, яке фактично паралізувало нормальний рух енергетичних суден через регіон.
Аналітики звертають увагу, що маршрут танкера, ймовірно, пролягав північним коридором Ормузької протоки – варіантом, який, за оцінками спостерігачів, був погоджений іранською стороною. Він проходить уздовж узбережжя Ірану та вважається більш контрольованим у нинішніх умовах безпеки.
Крихкий сигнал відновлення енергетичних поставок
Поява танкера в Оманській затоці стала першим натяком на те, що рух СПГ через протоку може поступово відновлюватися. Водночас цей процес залишається вкрай обмеженим і далеким від звичних обсягів.
До ескалації конфлікту з Перської затоки щодня виходило приблизно три вантажі СПГ, що формувало стабільний глобальний потік. Після загострення ситуації маршрути фактично були заблоковані, а експорт із регіону різко скоротився.
Катар, який у 2025 році забезпечував майже п’яту частину світового експорту скрапленого газу, був змушений зупинити регулярні поставки через Ормуз із кінця лютого. Це одразу вдарило по ринку, адже країна є одним із ключових постачальників СПГ в Азію та Європу.
Обмеження руху суден спричинило різке зростання цін на газ і дефіцит у низці азійських держав. Судноплавство залишалося ризикованим через загрозу атак і фактичну блокаду, яку, за оцінками аналітиків, підтримували як Іран, так і США у форматі військового стримування.
Геополітичне напруження навколо Ормузької протоки
Паралельно з обмеженим відновленням транзиту в регіоні розгортається складна дипломатично-військова ситуація. Ще на початку травня іранські медіа повідомляли про запуск нової системи регулювання проходу суден через Ормузьку протоку.
За цими даними, усі судна, що планують транзит, мають отримувати електронні повідомлення з правилами проходу та технічними вимогами. Це фактично створює додатковий адміністративний контроль над ключовим енергетичним коридором світу.
4 травня тодішній президент США Дональд Трамп оголосив про запуск гуманітарної ініціативи під назвою «Проєкт Свобода», яка мала допомогти вивести нейтральні судна, що застрягли в районі протоки. Вже за два дні Вашингтон призупинив реалізацію цієї операції.
8 травня Іран заявив про порушення режиму припинення вогню, звинувативши США в ударах по двох суднах у районі Ормузу та по цивільних об’єктах узбережжя. У відповідь Центральне командування США заявило, що американські сили діяли у відповідь на «безпідставні атаки» та супроводжували проходження своїх військових кораблів до Оманської затоки.
Американська сторона підкреслила, що не прагне ескалації, однак залишається у стані повної бойової готовності для захисту своїх сил у регіоні.
У відповідь іранські військові попередили про можливість «масованого удару» по американських об’єктах на Близькому Сході у разі будь-яких подальших дій, які Тегеран розцінить як агресію проти своїх суден.
На тлі цього рейс катарського танкера виглядає радше винятком, ніж ознакою стабілізації. Ормузька протока залишається однією з найчутливіших точок світової енергетичної логістики, де будь-яке загострення одразу впливає на глобальні ринки та цінову динаміку СПГ.