Напруга на Близькому Сході сягнула критичної межі. Вранці 4 квітня іранська атомна електростанція Бушер вкотре опинилася під вогнем, що призвело до першої загибелі співробітника на об’єкті.
За повідомленнями агентства Tasnim, снаряд поцілив у захисну огорожу по периметру станції. Хоча основні приміщення та реакторний зал не постраждали, вибухова хвиля та осколки пошкодили будівлі. Один працівник АЕС дістав смертельні поранення. Це вже другий подібний інцидент за останній місяць: 17 березня територія станції також зазнала обстрілу, проте тоді обійшлося без руйнувань та жертв, що пізніше підтвердили в МАГАТЕ.
Цинічна дипломатія та радіаційні погрози
Офіційний Тегеран миттєво використав інцидент для політичних маніпуляцій. Очільник МЗС Ірану Аббас Арагчі виступив із різкою заявою, порівнявши ситуацію в Бушері з подіями навколо української Запорізької АЕС. Він звинуватив США та Ізраїль у неодноразових атаках на ядерний об’єкт.
«Пам’ятаєте обурення Заходу щодо бойових дій поблизу Запорізької атомної електростанції в Україні? Ізраїль та США вже чотири рази бомбардували нашу АЕС у Бушері. Радіоактивні опади покладуть край життю в столицях країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки, а не в Тегерані», – написав міністр у соцмережі X.
Загроза екологічної катастрофи стає дедалі реальнішою, зважаючи на стан самого об’єкта. На станції наразі функціонує лише один реактор, запущений Росією понад десять років тому. Проте розширення АЕС наразі неможливе через безпекові ризики.
- З 2013 року на об’єкті працює перший енергоблок російської розробки
- «Росатом» займався зведенням ще двох додаткових блоків до весни 2026 року
- 3 березня російська сторона офіційно зупинила всі будівельні роботи через бойові дії
- Заплановано евакуацію сотень російських фахівців назад до РФ
Ситуація навколо Бушера демонструє повний тупик у посередницьких зусиллях між Іраном та США. Поки дипломатія мовчить, ядерний об’єкт перетворюється на інструмент шантажу, де будь-яке наступне влучання може мати транскордонні наслідки для всього регіону Перської затоки.