Регулярне вживання кави може бути пов’язане зі здоровим старінням — до такого висновку дійшли американські науковці на основі масштабного довготермінового дослідження. Вони представили свої результати на конференції Американського товариства харчування, повідомляє The New York Times.
Дослідження ще не пройшло рецензування і не опубліковане в науковому журналі, однак воно базується на спостереженні за понад 47 тисячами жінок, переважно медсестер, за якими слідкували ще з 1970-х років. Жінки кожні кілька років відповідали на опитування про свій раціон — зокрема кількість випитої кави, чаю та інших напоїв з кофеїном.
Хто старіє “здорово”
Науковці виділили групу з 3721 жінки, які до 2016 року досягли 70 років і відповідали критеріям «здорового старіння». До цієї категорії потрапили ті, хто не мав серйозних фізичних або психічних розладів, когнітивних порушень, а також не страждав на 11 ключових хронічних хвороб — від діабету до серцевих патологій.
Аналіз показав: жінки, які вживали найбільше кофеїну (в середньому близько семи чашок кави щодня), мали на 13% вищі шанси зберегти добрий стан здоров’я у літньому віці порівняно з тими, хто пив менше однієї чашки на день.
Однак авторка дослідження Сара Махдаві застерігає — така кількість кави не обов’язково підійде всім. Вона закликає не сприймати результати дослівно як рекомендацію вживати каву у великих дозах, адже реакція на кофеїн є індивідуальною і залежить від стану серцево-судинної системи та інших чинників.
Що відомо з інших джерел
У науковій спільноті немає єдиної думки щодо впливу кави на організм. Деякі дослідження, навпаки, застерігають від перевищення денної норми кофеїну — більше ніж три-чотири чашки на день можуть викликати побічні ефекти, зокрема безсоння, тривожність або проблеми з тиском.
Утім, інші наукові праці стабільно фіксують зв’язок між споживанням кави та нижчим ризиком передчасної смерті. Регулярні кавомани мають меншу ймовірність розвитку хвороб серця, діабету другого типу, Паркінсона, деяких форм раку, печінкових захворювань та навіть остеопорозу.
«Ці дослідження не доводять причинно-наслідковий зв’язок», — наголошує доцент громадського здоров’я з Університету Каліфорнії в Сан-Дієго Аладдін Шадіаб. Водночас професорка епідеміології харчування Фан Фан Чжан із Тафтського університету переконана, що позитивний ефект кави навряд чи можна повністю пояснити лише супутніми факторами способу життя, як-от фізичною активністю або харчуванням.
Таким чином, кава знову опиняється в центрі наукових дебатів: поки що її вплив на довголіття виглядає позитивно, але тільки за умови помірності та з урахуванням особливостей організму.
