Реальні обсяги закупівель золота Китаєм можуть бути набагато більшими, ніж офіційно заявлені дані, як зазначає Financial Times. За інформацією аналітиків, Народний банк Китаю повідомляє про закупівлю лише 6 тонн золота в період з червня по серпень 2025 року, що становить від 1,9 до 2,2 тонн щомісяця. Однак на ринку ці цифри викликають сумніви.
Брюс Ікемітсу, директор Японської асоціації ринку золота, висловлює думку, що реальні золоті резерви Китаю складають близько 5000 тонн, що вдвічі більше, ніж заявляється офіційно. Частина таких закупівель може здійснюватися не тільки центральним банком, але й суверенним фондом CIC і навіть військовими структурами, які не зобов’язані публічно звітувати про свої дії.
«Золото часто розглядається як чистий хедж проти США», — пояснила Ніккі Шілз, аналітикиня швейцарського заводу MKS Pamp. За її словами, публічні оголошення про масові закупівлі золота можуть погіршити відносини між Китаєм і Сполученими Штатами.
З іншого боку, оголошення про закупівлі золота може підштовхнути ціни на цей метал вгору, що є ще однією причиною, чому китайська влада намагається приховати справжні масштаби своїх закупок.
Хеджування, як фінансова стратегія, використовується для захисту від ризиків, пов’язаних з коливаннями цін, валютними коливаннями або іншими ринковими змінами. Це досягається через укладення протилежної угоди, щоб можливі збитки від однієї позиції компенсувалися прибутком від іншої.
