До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в самому центрі столиці готується масштабна мистецька подія. Експозиція «В пошуках втраченого сенсу» об’єднає понад 200 робіт київського живописця Матвія Вайсберга, створених за останні тридцять років. Це спільний проєкт «Українського дому» та заповідника «Бабин Яр», що має на меті переосмислити колективні травми минулого через призму сучасності.
Виставка не обмежується лише живописом. Організатори створили багатошаровий простір, де полотна художника резонують з архівними кіноматеріалами та першою у світі симфонією про Голокост Дмитра Клебанова. Глядачі зможуть ознайомитися з текстами громадських діячів та цитатами очевидців трагедії. Центральним елементом експозиції стала робота «Сім днів», яка слугує візуальним провідником із хаосу та темряви до структурованої пам’яті.
Філософія пам’яті та подолання травми
Ідея винести програмну роботу команди заповідника «Бабин Яр» на майданчик «Українського дому» належить Розі Тапановій та Ользі Вієру. Для авторів проєкту важливо показати, як людина зберігає гідність у розбитому світі. Творчий шлях Вайсберга тут постає як інтимна розмова про історію родини та водночас глобальний маніфест людяності.
«Виставка про те, що не втратити сенс за будь-яких обставин – це внутрішня перемога кожного з нас. Роботи вражають. Матвій Вайсберг вражає», – зазначає директорка «Українського дому» Ольга Вієру.
За словами Рози Тапанової, саме спілкування з художником допомогло їй сформувати стратегію меморіалізації Бабиного Яру. Проєкт прагне довести, що прийняття історії та повага до жертв є ключем до виходу з темряви.
Для тих, хто планує відвідати захід, організатори надали технічну інформацію:
- період проведення: з 28 січня по 15 лютого 2026 року;
- локація: вул. Хрещатик, 2;
- час роботи: вівторок – неділя з 11:00 до 19:00 (понеділок – вихідний);
- вартість квитків: повний – 150 грн, пільговий – 70 грн.
Попри складну тематику, куратори обіцяють, що виставка не залишає відчуття пригніченості. Навпаки, вона дарує надію та пропонує знайти те саме «світло» навіть у найтемніші періоди людського буття.