Питання дослідження та збереження культурної спадщини радіаційно забруднених територій стали темою Всеукраїнської науково-практичної конференції, яка об’єднала фахівців із різних міст України.
5 грудня Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Дослідження та збереження історико-культурної спадщини радіаційно забруднених районів Українського Полісся» провів Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф ДАЗВ України. Захід був приурочений до підготовки до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи, про що поінформували в Державному агентстві України з управління зоною відчуження.
У межах конференції науковці презентували результати етнологічних, фольклористичних, мистецтвознавчих, лінгвістичних та інших досліджень, присвячених охороні й популяризації спадщини Полісся. Основну увагу зосередили на актуальних викликах, які виникають під час вивчення та збереження матеріальної і нематеріальної культури регіону.
Формат заходу був онлайн, а робота відбувалася у вигляді послідовних сесій. За поданими заявками організували три секції, що охоплювали методику дослідження історико-культурної спадщини, традиційний побут і матеріальну культуру, а також об’єкти й явища духовної культурної спадщини.
До дискусій долучилися представники наукових установ, музеїв та закладів вищої освіти з Києва, Львова, Рівного, Луцька й Кропивницького. Серед учасників були фахівці Центру захисту культурної спадщини, Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, Київського національного університету культури і мистецтв, Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, Рівненського обласного центру народної творчості та інших інституцій.
Під час конференції виголосили 12 доповідей із 18 заявлених. Зацікавлення учасників викликали виступи Ростислава Омеляшка, Надії Ковальчук, Ірини Рачковської, Олександри Бріциної, Олександра Васяновича, Сергія Ципишева, Світлани Маховської, Зоряни Ципишевої, Маргарити Скаженик, Олега Коробова, Юлії Крикун, Олени Боряк та Юрія Бідношиї.
Відкритий характер обговорень дозволив учасникам активно ставити запитання, обмінюватися професійними поглядами та напрацьовувати нові підходи до збереження унікальної культурної спадщини Українського Полісся.