Документальний фільм «Куба&Аляска» про життя двох українських бойових медикинь уперше покажуть у червні на одному з найбільших європейських фестивалів документального кіно — Sheffield Doc Fest у Великій Британії. Це буде світова премʼєра стрічки, що розповідає про війну, дружбу і незламність українських захисниць.
Історія фронтової дружби
Фільм режисера Єгора Трояновського присвячений Юлії «Кубі» Сідоровій та Олександрі «Алясці» Лисицькій — двом бойовим парамедикиням, які разом служать на передовій. Вони не лише колеги, а й найкращі подруги, яких об’єднала війна. У центрі стрічки — їхня повсякденна боротьба, жарти, втрати й намагання зберегти себе попри жахіття війни.
Хто такі «Куба» і «Аляска»
Юлія Сідорова до війни була дизайнеркою і презентувала свої колекції на Ukrainian Fashion Week та у Парижі. Вона стала медикинею ще під час Революції Гідності, а згодом — учасницею батальйону «Госпітальєри». У 2022 році заснувала штаб швидкого реагування й нині служить у 157-й бригаді ЗСУ.
Олександра Лисицька — художниця-ілюстраторка, яка добровільно приєдналася до фронтової медицини на початку повномасштабного вторгнення. Після важкого поранення продовжує службу в Нацгвардії України й паралельно створює серію малюнків «Я і війна», присвячену переживанням військової дійсності.
Робота над стрічкою
Єгор Трояновський, який до цього працював журналістом, знімав фільм упродовж 2022–2024 років. Більшість локацій, які зафіксовані у фільмі, нині окуповані або знищені. За словами автора, «Куба&Аляска» — це не тільки про фронт, а й про глибоку жіночу солідарність і те, як війна змінює людину зсередини:
«Я хотів показати, ким насправді є ті, хто нас захищає, і водночас додати трохи гумору в цю дуже болючу тему».
Міжнародна співпраця та дистрибуція
Стрічку створено у копродукції України, Франції та Бельгії. Виробництвом займалися студії 2Brave Productions, Tag Film і Clin D’Oeil Films. Продюсерами стали Ольга Брегман, Крістіан Попп і Ханне Фліпо. Дистриб’юцією фільму займається Green Light Films.
«Куба&Аляска» прагне зруйнувати стереотипи не лише про роль жінок на війні, а й про глибину їхньої дружби, що тримається попри втрати, біль і вибухи. Після фестивалю стрічку планують показати в Україні.
