Надмірне споживання цукру може спричинити в дітей ожиріння, карієс, діабет і серцево-судинні захворювання. Медики радять уникати доданого цукру до 2 років, а згодом – чітко контролювати його кількість. Як правильно впроваджувати солодке у дитячий раціон, пояснюють педіатриня та дієтологиня Ольга Божик і дитяча нутриціологиня Ганна Пархоменко.
Цукор: джерело енергії, а не ворог
Цукор – це не отрута, а простий вуглевод, який є джерелом енергії. У помірній кількості він підтримує метаболічні процеси й забезпечує роботу мозку. Ба більше – він стимулює дофамін, викликаючи приємні емоції. Проблеми виникають лише при систематичному надлишковому споживанні.
Види цукру і чим небезпечний доданий
Цукор буває природним (у фруктах, молочних продуктах) і доданим – тим, який виробники вносять у солодощі, напої, йогурти, соуси. В іноземних рекомендаціях фігурує термін “вільний цукор”, що включає також концентрати соків та мед.
Саме доданий і вільний цукор асоціюються з підвищеним ризиком серцевих захворювань, ожиріння, цукрового діабету і високого холестерину у дітей.
Коли можна починати давати солодке
До 2 років солодощі з доданим цукром давати не варто. Британські медики радять відкласти це навіть до 4 років. Якщо ж дитина бачить, що солодке є в домі, варто пояснити: «Коли підростеш – теж зможеш їсти». Забороняти й забирати не слід – це лише збільшує бажання.
Скільки цукру – це «досить»?
- 2–4 роки – до 15–16 г (4 ч. л.)
- 4–7 років – до 18–20 г
- 7–10 років – до 22–23 г
- 10–13 років – до 24–27 г
- 13–15 років – до 27–32 г
- 15–19 років – до 28–37 г
Цукор не має перевищувати 10% добової калорійності (ВООЗ радить прагнути до 5%).
Де ховається цукор і як його впізнати
На етикетках «цукор» може ховатись під назвами: фруктоза, глюкоза, мальтоза, декстроза, патока, сироп агави, мед тощо. Не всі «безцукрові» продукти насправді без доданого цукру. Читайте склад!
Напої та соки – рідкий цукор
Більшість цукру діти споживають у напоях. Компоти, соки, фреші – це також вільний цукор. Навіть 100% сік містить більше цукру, ніж цілий фрукт, і не має клітковини. Рекомендовані обсяги соку на день:
- 1–3 роки – до 100 мл
- 4–6 років – до 170 мл
- 7–14 років – до 230 мл
Сухофрукти та пастила – не така вже альтернатива
Хоча ці продукти не містять доданого цукру, вони мають високу концентрацію природного цукру. Пастила шкодить зубам, а маленьким дітям її краще не давати.
Коли і як вперше дати дитині солодке
Найкраще – коли дитина сама проявить інтерес. Не створюйте культ навколо солодощів. Пропозиція може звучати просто: «Хочеш спробувати те, що ми їмо?»
Після їжі чи разом з основною стравою?
Є два підходи:
- Дати десерт після основної страви – зменшує ризик, що дитина не доїсть корисне.
- Подати все одночасно – вчить спокійно ставитись до солодкого.
Підхід обирають індивідуально – залежно від поведінки дитини.
Солодке на перекус – можливо, але з розумом
Перекус має бути збалансованим. Десерт без супроводу інших продуктів викликає швидке почуття голоду. Краще додати до солодкого склянку молока, жменю горіхів або шматочок сиру.
Як зменшити кількість цукру в раціоні дитини
- Читайте склад на етикетках
- Обирайте несолодкі сніданки
- Давайте цілі фрукти замість соків
- Пояснюйте дитині правила споживання
- Пропонуйте воду замість солодких напоїв
- Готуйте десерти вдома з фруктами
- Попереджайте рідних, які дарують солодке
Як не зробити цукор забороненим плодом
Не використовуйте солодке як винагороду. Виконуйте обіцянки. Дотримуйтесь єдиних сімейних правил щодо солодощів. Якщо дитина постійно просить солодке – перевірте:
- Чи достатньо в раціоні білка й клітковини?
- Чи добре дитина висипається?
- Чи не плутає вона голод зі спрагою?
- Чи не надто заборонений у вас цукор?
Що з замінниками цукру?
Наразі немає достатньо досліджень щодо безпечності цукрозамінників для дітей. Тож фахівці радять краще вже звичайний цукор – у межах добової норми – ніж його замінники.
Корисне солодке – це міф?
«Без глютену», «без лактози», «без цукру» – це не обов’язково ознака здорової їжі. Якщо немає медичних показань, така маркування – лише маркетинг. Обирайте десерти з мінімальним вмістом доданого цукру й трансжирів.
Розумне ставлення до солодкого у дитячому харчуванні – це не про повну відмову, а про баланс, пояснення й приклад дорослих.
