Дослідники Массачусетського технологічного інституту (МІТ) з лабораторії Senseable City Lab виявили, що архітектура та планування вулиць ефективніше впливають на зниження швидкості автомобілів, ніж самі обмеження руху. Про це повідомляє Bloomberg.
Науковці проаналізували 73 мільйони телеметричних точок і понад мільйон фотографій міських вулиць у Мілані, Амстердамі та Дубаї. Результати показали, що коли ліміт швидкості знижували з 50 до 30 км/год, фактична швидкість авто зменшувалася лише на 2–3 км/год. Натомість вузькі смуги руху, підняті пішохідні переходи, наявність зелених насаджень чи щільної забудови суттєво зменшували швидкість транспорту.
За словами дослідників, візуальні та просторові елементи міського середовища створюють у водіїв підсвідоме відчуття небезпеки, що змушує їх пригальмовувати. Це спрацьовує краще, ніж числове обмеження на дорожньому знаку.
Чому обмеження швидкості працюють гірше
У багатьох країнах, зокрема в Італії, водії сприймають ліміти не як суворе правило, а радше як рекомендацію. Дослідження МІТ також зафіксувало, що навіть встановлення камер контролю швидкості не завжди вирішує проблему: у деяких містах через політичні суперечки частину таких пристроїв згодом заборонили.
Як виникла ідея 30 км/год
Тенденція зменшення швидкості до 30 км/год поширилася після ініціативи мерки Парижа Анн Ідальго у 2020 році. Після впровадження «повільних зон» у європейських містах кількість смертельних аварій скоротилася приблизно на 37%. Водночас у деяких країнах політика зіткнулася з опором: противники стверджують, що такі обмеження нібито створюють затори та збільшують рівень забруднення повітря.
Учені МІТ підкреслюють, що для реального підвищення безпеки на дорогах потрібне комплексне рішення — продуманий дизайн міського простору, який природно змушує водіїв їхати повільніше.