На великі екрани вийшла філософсько-історична драма «Вічник», знята за мотивами бестселера Мирослава Дочинця. Стрічка з бюджетом у 2 мільйони євро стала не лише масштабним кінополотном про життя карпатського мудреця Андрія Ворона, а й справжнім випробуванням на витривалість для виконавця головної ролі Павла Текучева.
Актор, який потрапив у професію майже випадково, сьогодні втілює на екрані образ людини, що пройшла через ГУЛАГ, боротьбу за Карпатську Україну та десятиліття самотності. Процес створення фільму тривав дев’ять місяців — символічний термін, за який команда без державної підтримки виплекала історію, що охоплює ціле ХХ століття.
Роль, яка не пробачає поверхневості
Затвердження на роль відбулося миттєво: після вечірніх проб Текучеву зателефонували вже наступного ранку. Підготовка виявилася значно складнішою за кастинг. Актор працював із коучем, вивчав роман-першоджерело та сів на жорстку дієту, аби фізично відповідати образу виснаженого в’язня та відлюдника. Крок за кроком знімальна група, ведена режисером Іваном Николайчуком, переходила від короткого тизера до створення повноцінного двогодинного епосу.
Випробування Черемошем: 12 годин у крижаній воді
Одним із найскладніших етапів стали зйомки переправи через річку Черемош. У жовтневі холоди актор провів у воді близько 12 годин, працюючи без графіку та штучних ефектів. Поки каскадери перевіряли гостре каміння на дні, оператор Сергій Ревуцький маневрував із 60-кілограмовим обладнанням, ризикуючи бути знесеним течією.
Окрім природних стихій, акторові довелося шукати спільну мову з дикими тваринами:
- Зйомки з агресивним напіввовком на прізвисько Тор, який ледь не відкусив акторові руку під час роботи над сценою в лісі.
- Подолання фобії змій — для імітації укусу в шию Текучев звикав до рептилій у готельному номері під наглядом герпетолога.
- Співпраця з каскадерами, зокрема Іллею Юрчишиним, який виконував небезпечні падіння та акробатичні трюки.
Невдала промо-компанія
Попри високу якість технічного виконання (фільм записаний у рідкісному для України форматі Dolby Atmos за участі фахівців із Фінляндії та Канади), Павло Текучев визнає гіркоту через організацію прокату. Мала кількість зручних сеансів та слабка рекламна активність завадили стрічці отримати належний розголос у перші вікенди.
«Я відчуваю біль за прем’єру. Мені здається, що мало людей про фільм знають. Глядачі самі питали: “А чому про цей фільм ніхто нічого не говорить?”», — зізнається актор.
Тим часом творці натякають на можливість виходу розширеної версії. Початковий монтаж «Вічника» тривав чотири години, і хоча для кінотеатрів історію скоротили вдвічі, потенціал для телевізійного формату або режисерської версії залишається відкритим. Поки ж «Вічник» готується до міжнародного прокату, вже встигнувши представити Україну в конкурсній програмі Варшавського кінофестивалю.