У Європейському інвестиційному банку дедалі менше говорять про суми фінансування і дедалі більше – про те, чи з’являється у людей електрика, тепло і вода. Саме ці показники тепер визначають успіх багатомільярдних програм для України, зокрема в межах пакета Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро.
Після призначення колишнього канцлера Австрії Карла Негаммера віцепрезидентом ЄІБ український портфель Банку отримав нову політичну вагу. Але разом із цим – і більш прагматичний підхід: інвестиції мають не просто «освоюватися», а давати вимірюваний ефект у реальному житті громад.
Під час нещодавніх поїздок до України він відвідував відновлені школи, лікарні та інфраструктурні об’єкти на Київщині й у Львівській області. У фокусі – не тільки відбудова, а й інтеграція країни до європейської логістики та ринку.
Енергетика, війна і нова логіка фінансування
Відправною точкою нинішньої стратегії ЄІБ стала енергетична вразливість України. У банку наголошують – немає поділу між «терміновим виживанням» і довгостроковим розвитком. Обидва напрями фінансуються паралельно.
Показовим прикладом стала підтримка «Нафтогазу України» взимку: кредит ЄІБ на 350 млн євро та додатковий грант ЄС у 127 млн євро дозволили забезпечити стабільне постачання газу для опалення. Водночас компанія взяла зобов’язання спрямувати еквівалентні ресурси у відновлювану енергетику та декарбонізацію.
У Чорнобильській зоні, яку представники банку відвідали під час візиту, ця логіка отримала символічне підтвердження. Пошкодження нового конфайнмента після нещодавньої атаки нагадало, що енергетична та ядерна безпека залишаються критичними навіть через десятиліття після катастрофи.
Саме тому KPI в Україні для ЄІБ формулюються максимально приземлено:
- чи є у людей електроенергія, тепло та вода
- чи відновлена пошкоджена інфраструктура
- чи стали державні послуги стійкішими та ефективнішими
У межах Ukraine Facility банк уже залучає близько 2,6 млрд євро гарантійного фінансування для енергетики, транспорту та муніципальних проєктів. Фокус зміщується на результат, а не на обсяг освоєних коштів.
Житло, бізнес і нова архітектура відбудови
Одним із найчутливіших напрямів залишається житло для внутрішньо переміщених осіб та ветеранів. ЄІБ вже затвердив кредит на 200 млн євро для розвитку соціального житла, доповнений грантовою підтримкою ЄС.
Перший пілотний проєкт, який планується профінансувати пакетом 50 млн євро кредиту та 50 млн євро гранту, має задати нову модель: доступна оренда, прив’язана до доходів, і стандарти будівництва, наближені до європейських вимог енергоефективності.
У перспективі Україна, за оцінками ЄІБ, рухатиметься до змішаної моделі – де співіснують державне, муніципальне та приватне житлове будівництво.
Не менш масштабним є блок підтримки бізнесу. Під час війни ЄІБ разом із Єврокомісією запустив програму експортних кредитних гарантій обсягом 300 млн євро. Вона покриває ризики європейських компаній, які постачають обладнання, будматеріали та технології в Україну.
Паралельно працює механізм підтримки малого та середнього бізнесу. Через українські банки вже спрямовано 100 млн євро, ще 70 млн євро розподілено через інші інструменти, а додаткові 160 млн євро очікуються найближчим часом.
У ширшій рамці ЄС також запустив гарантії EU4Business, які мають мобілізувати понад 400 млн євро для підприємств, зокрема тих, якими керують ветерани, жінки, переселенці та молоді підприємці.
Окремий акцент зроблено на інвестиційних фондах. У 2025 році ЄІБ вклав 15 млн євро у технологічний Ukraine Phoenix Tech Fund та 50 млн євро в інфраструктурний фонд Amber Dragon Ukraine. У майбутньому планується запуск Європейського флагманського фонду для відбудови, який має залучати приватний капітал у енергетику, транспорт і цифрову трансформацію.
Не менш важливим напрямом залишаються муніципальні проєкти. Через партнерські банки ЄІБ підтримує відновлення близько 500 шкіл, лікарень та об’єктів інфраструктури у понад 150 громадах. Серед прикладів – відбудовані освітні заклади в Гостомелі та Ковелі, а також модернізація систем теплопостачання у регіонах.
Окремий стратегічний блок – логістика. Проєкт «Шляхи солідарності» передбачає перехід української залізниці на європейську колію та модернізацію кордонів із Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Уже завершено 22-кілометрову ділянку між Ужгородом і Чопом, а далі планується розширення до Львова, Ковеля та Києва.
У банку підкреслюють, що інтеграція України до єдиного європейського ринку відбувається не лише через політичні рішення, а через інфраструктуру – залізницю, дороги, енергетику та бізнес-ланцюги.
Попри воєнні ризики, у ЄІБ вважають, що саме зараз формується довгострокова інвестиційна карта України. І вона дедалі менше нагадує кризовий план і дедалі більше – частину майбутньої європейської економіки, де відновлення вимірюється не грошима, а тим, як живуть люди.