У шведській річці Даль дослідники помітили незвичайну поведінку диких лососів — ті стали рухатись активніше й швидше завершувати міграцію до Балтійського моря. Причиною цьому виявились мікродози снодійного клобазаму та знеболювального трамадолу, які потрапляють у воду разом із недостатньо очищеними стічними водами.
Риби “під препаратом” — як це з’ясували вчені
Команда науковців провела експеримент: частині лососів у контрольованих умовах дали слідові дози популярних медичних препаратів, а потім відстежили їхній рух за допомогою GPS-передавачів. Результати здивували — під дією речовин риби стали активнішими, долали шлях до моря швидше та з меншою кількістю зупинок, ніж зазвичай.
Такі зміни можуть здаватися позитивними — однак науковці попереджають: будь-яке втручання у природні поведінкові шаблони тварин може мати ланцюгові екологічні наслідки.
Фармацевтичне забруднення водойм — глобальна проблема
Проблема хімічного забруднення водойм стоїть не лише перед Швецією. У світі вже зафіксовано понад 900 різних медичних сполук у річках, озерах та морях. До них належать антибіотики, гормональні препарати, анальгетики, транквілізатори й інші ліки, які проникають у природу через стоки з лікарень, домогосподарств та промислових об’єктів.
Оскільки ці речовини розраховані на вплив на людський мозок або нервову систему, вони можуть несподівано змінювати поведінку тварин, що мешкають у воді. У випадку з лососями це може призвести до порушення природного балансу в харчовому ланцюгу чи сезонного циклу міграції.
Що можна зробити
Науковці наголошують — для вирішення цієї проблеми необхідні комплексні кроки:
- вдосконалення систем очищення стічних вод, зокрема в медичних закладах;
- розробка «зелених» лікарських препаратів, які швидко розкладаються в навколишньому середовищі;
- посилення екологічного моніторингу та законодавчого регулювання щодо утилізації фармвідходів.
Поки ж ці заходи лише обговорюються, мешканці річок продовжують «приймати» ліки не з власної волі — і це вже створює непередбачувані виклики для всієї екосистеми.