Київська галерея Imagine Point стала майданчиком для глибокого художнього дослідження теми переходу та спадковості. Колективна виставка «Післяжиття», що відкрилася у малій залі, об’єднала понад десять митців у спробі осмислити межу між земним існуванням та тим, що лишається після нас.
Фундаментом проєкту стала мистецька резиденція у селі Комарів, що розкинулося на мальовничих кручах Дністра. Саме там кураторка Іванна Стратійчук ініціювала творчі пошуки, які переросли у багатоголосу експозицію. Для авторів Комарів став не просто локацією, а символом геологічної тяглості, де людська доля вплітається у нескінченний цикл природи та родової пам’яті.
Від особистої трагедії до колективного досвіду
Експозиція багато в чому є глибоко особистою для кураторки – це меморіалізація її дідуся, Івана Васильовича Бербеки. Його історія, що почалася в Комарові ще у XVIII столітті через коріння предків – конярів та віщунок, стала поштовхом до створення проєкту. Символічно, що мрію Івана Васильовича стати художником реалізувала його донька Оксана Стратійчук, а онука перетворила сімейну землю на простір для мистецтва. У виставці задіяно широкий арсенал засобів:
- Живопис та графіка від Євгена Чорного, Ніни Савенко, Оксани Стратійчук, Аліси Гоц, Олександра Богомаза та Катерини Косяк;
- Складні інсталяції та відеоарт авторства Тараса Коблюка, Віталія Кравця, Катерини Salve та самої Іванни Стратійчук;
- Скульптурні форми Наталії Трубнікової та ювелірне мистецтво Тетяни Чорної;
- Поезія від elisELIS, колажі Ліни Романухи та сценарні напрацювання Каріни Пустовалової.
Особливого драматизму проєкту додає метафора «внутрішнього Єгипту». Через хворобу дідуся у 2021 році Іванна не змогла поїхати у відпустку, проте образи пірамід та фараонів почали проявлятися у буденності: від позування хворого до силуетів сільських дахів. Ця трирічна медитація на тему згасання трансформувалася у розмову про втрати, які сьогодні відчуває кожен українець – чи то смерть рідних, чи загибель друзів на фронті.
«Ця виставка для мене — це не лише мистецький gesture, а й спосіб прожити досвід втрати у спільності. Вона створює простір, де особисті історії перетворюються на колективну пам’ять», – підкреслює учасниця проєкту Ліна Романуха.
Відвідати експозицію та долучитися до цього тихого діалогу про вічність можна до 21 березня на Голосіївському проспекті, 86/1. Галерея чекає на гостей із середи по суботу, вхід на виставку вільний.