Уляна Ройс переконана, що для молодого митця сьогодні першою вимогою є усвідомлена відповідальність. Вона згадує, що шлях до власного звучання був тривалим: працювала з різними авторами та продюсерами, змінювала команди, експериментувала зі стилями. Лише за останні роки, пояснює співачка, з’явилося відчуття повної гармонії з тим, що вона створює. На її думку, саме повномасштабна війна стала поштовхом до того, щоб писати пісні, спираючись на власний досвід. Свою нинішню манеру виконавиця окреслює як поєднання українського молодіжного тембру й філософських мотивів, у яких є місце щирості та творчим експериментам.
Посилаючись на власні уподобання в юності, артистка розповідає, що її естетика сформувалася під впливом корейської культури. Тому на старті кар’єри вона свідомо рухалася в напрямі k-pop. Водночас, зауважує Уляна, її композиції не повторюють чужі шаблони, а поєднують сучасний український поп з філософським текстом. Разом із саундпродюсером Ігорем Кириленком вона працює над новим альбомом, залишаючись відкритою до електроніки, гіперпопу, української лірики та несподіваних творчих союзів. Подорож до Південної Кореї, додає співачка, принесла свіже натхнення, адже азійська культура навчає відчувати внутрішню рівновагу – і це, за її словами, вплине на майбутні релізи.
Пояснюючи, як формує свій сценічний образ, виконавиця наголошує, що відвертість для неї важлива у кожному прояві. Уляна розповідає, що у піснях прагне говорити про теми, які турбують її і близьких. Саме тому музика, як вона підкреслює, стала своєрідним голосом підтримки в країні. Що ж до візуальної складової, співачка розглядає її як продовження творчої історії: емоції, жести, кольорові рішення і мова тіла разом утворюють окремий вимір висловлювання. Образи та кліпи Уляна пропрацьовує разом із командою стилістів, стежачи, щоб зовнішність відповідала її внутрішньому стану. Вона наводить приклад роботи над «Не твоя», де легкість та самоіронія відображені не лише у музиці, а й у всій візуальній концепції.
На зміну емоційно напруженим попереднім релізам, каже артистка, сингл «Не твоя» приніс інший настрій. Це композиція про момент, коли біль відступає і з’являється бажання танцювати. Уляна називає пісню символом нової свободи, самоіронії та оновленого звучання, підкреслюючи, що водночас залишається собою. Вона також говорить про те, що молодому артисту в Україні доводиться не лише творити, а й нести відповідальність за щирість висловлювань. На її погляд, нинішнє покоління формує мистецьку українську ідентичність, і це потребує сміливості. Співачка прагне, щоб слухачі через її роботи відчували справжність: вразливість вона називає силою, а не слабкістю.
За словами виконавиці, енергія на сцені є відображенням її внутрішнього спокою. Натхнення приходить тоді, коли тіло й думки перебувають у рівновазі. У позасценічному житті вона читає, дивиться фільми, малює та грає у відеоігри. Останній рік присвятила фігурному катанню та тенісу, що дозволяє переключатися та відновлювати ресурс. Велику частину свого часу артистка проводить із друзями та родиною, а також обожнює прогулянки з собакою та заклади з азійською кухнею.
Співачка згадує, що розрив стосунків був непростим, і саме він став основою для альбому «Сплін». Пізніше, пройшовши цей досвід, вона створила «Не твоя», яка стала відображенням нового етапу. Уляна вважає музику своєю терапією: перетворення особистих переживань на мистецький продукт, на її думку, може підтримати й інших людей, які проходять схожий шлях.
Говорячи про баланс, Ройс підкреслює, що внутрішня свобода є темою, яка пронизує її творчість. Деякі захоплення відображені і в кліпах: у ранніх роботах простежується її інтерес до азійської культури, а в одному з відео вона виконала бій катаною без дублера. Поза сценою співачка навчається у магістратурі, займається йогою, грає в теніс, катається на ковзанах та вивчає корейську й японську мови. Такі заняття, каже вона, допомагають або відпочити, або знайти нові ідеї для творчості.
Уляна додає, що хоча її освіта пов’язана з економікою, з дитинства вона була в танцях і вокалі, брала участь у конкурсах та навчалася хореографії в Лос-Анджелесі. Мала досвід роботи телеведучою на MusicBoxUa, а малювання стало ще однією сферою, яка її приваблює. Вона припускає, що могла б розвиватися як художник-аніматор, однак зараз її життя повністю належить музиці. Попри це, артистка не відкидає, що може спробувати себе в інших амплуа.
Подаючи заявку на нацвідбір Євробачення, співачка розуміла, що конкурс виходить за межі простої участі. На її переконання, виступ на такій сцені вимагає репрезентації країни через пісню, яка має передавати її дух і силу. Ройс наголошує, що українська музика стала голосом душі та культурним інструментом спротиву. Якби представляла Україну, говорить артистка, то хотіла б донести меседж про свободу, гідність і любов до рідної землі, а також про сміливість і незламність молодих українців, чиї мрії про мир та повернення додому залишаються сильнішими за будь-яку темряву.
