Лише 13 годин знадобилося петиції на сайті президента, щоб перейти поріг, необхідний для офіційного розгляду. Документ, у якому закликають не ухвалювати нову редакцію Цивільного кодексу, підтримали десятки тисяч людей.
На момент досягнення мінімального порогу кількість голосів склала 26 976 при необхідних 25 тисячах. Таким чином звернення вже має бути розглянуте президентом Володимиром Зеленським.
У тексті петиції наголошується, що запропонований кодекс здатен визначити не лише найближче десятиліття життя суспільства, а й продемонструвати, у якому напрямку рухається Україна – до Європейського Союзу чи до умовного Таможеного Союзу.
Авторка звернення різко критикує зміст документа, заявляючи, що він повертає суспільство до архаїчних підходів, які нагадують «домострой». За її словами, нова редакція нібито знижує привабливість інституту шлюбу та створює більше ризиків для подружніх пар замість посилення юридичного захисту.
Окремо вона посилається на негативні оцінки документа серед частини суспільства та юридичної спільноти. Також згадуються акції протесту, що відбувалися в різних містах України.
У зверненні міститься заклик до президента Володимира Зеленського звернутися до Верховної Ради та її голови Руслана Стефанчука з вимогою зняти законопроєкт із розгляду. У разі ж ухвалення документа пропонується застосувати вето.
Також авторка петиції закликає уряд і Міністерство юстиції разом із правозахисниками та громадянським суспільством розробити комплексні зміни до цивільного законодавства. Вони, за її словами, мають відповідати євроінтеграційним зобов’язанням України та гарантувати ширший захист прав людини – зокрема жінок, дітей, ЛГБТ-людей, людей з інвалідністю, а також військових і ветеранів.
Дискусії навколо нового Цивільного кодексу загострилися після того, як наприкінці квітня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №15150. Документ обсягом 803 сторінки фактично є оновленою редакцією цивільного законодавства.
Критики звертають увагу на окремі норми проєкту. Зокрема, йдеться про можливість, що суд під час розлучення зможе на власний розсуд надавати подружжю час на «примирення», якщо це відповідає поняттю «доброзвичайності». Водночас чіткого визначення цього терміну в тексті немає, заявила народна депутатка Інна Совсун.
Окремо лунають застереження щодо можливих дискримінаційних положень. У «Національному ЛГБТІ-консорціумі» вважають, що документ суперечить Європейській конвенції з прав людини та містить ризики для прав ЛГБТ-спільноти. Про це заявляють представники організації.
Окремі експертні матеріали також аналізували спірні положення майбутнього кодексу, зокрема поняття «доброзвичайність» і його можливе застосування в судовій практиці.