Єврокомісія підтвердила, що отримала лист прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, у якому порушено питання про подальше застосування заморожених російських активів, розміщених у країні, для фінансування потреб України у 2026 – 2027 роках. Про це повідомила головна речниця ЄК Паула Піньо, наводить її слова ЄП.
За словами Піньо, внутрішня підготовка документа з можливими варіантами використання цих активів уже завершена, і Єврокомісія проводить активні консультації з країнами ЄС, у тому числі з Бельгією. Вона зауважила, що юридичне обґрунтування та законодавчу пропозицію комісія планує представити найближчим часом.
«Я можу підтвердити, що лист від прем’єр-міністра Барта де Вевера до президентки фон дер Ляєн було отримано», – сказала речниця.
Обговорення, за її словами, тривають і надалі: Єврокомісія прагне врахувати позиції сторін, включно із застереженнями, які висловила Бельгія. Піньо також нагадала про недавню заяву Урсули фон дер Ляєн у Страсбурзі, де вона повідомила, що комісія готова презентувати законодавчу ініціативу щодо використання російських активів на користь України, а правове обґрунтування обіцяють оприлюднити у найближчі дні.
У матеріалі також згадується, що у 2024 році країни G7 узгодили: для кредиту Україні у розмірі 50 млрд євро застосовуватимуть прибуток від активів, а не самі активи. Уже в грудні 2024 року Україна отримала від США перший транш у $1 млрд, забезпечений доходами від заморожених російських коштів.
Раніше DW повідомляло, що на саміті ЄС 20 березня лідери відмовилися від конфіскації таких активів. Водночас, як уточнювало Радіо Свобода, офіційного рішення про відмову не ухвалювали – замороження триватиме доти, доки Росія не припинить війну проти України та не компенсує завдані збитки.
Прем’єр Бельгії у березні 2025 року висловився проти конфіскації російських активів і їхнього подальшого передання Україні. А вже у листопаді 2025 року стало відомо, що Euroclear, у якому зберігається значна частина заморожених коштів РФ у Європі, готовий оскаржувати дії ЄС у разі їх передачі Україні, наголосивши на потенційних ризиках запропонованого механізму репараційного кредиту.