Громадськість залучать до обговорення монумента гетьману в історичному центрі столиці
Замість демонтованого під час Революції Гідності Леніна на розі Хрещатика та бульвару Тараса Шевченка планують увіковічнити пам’ять Івана Мазепи. Про це заявив президент Володимир Зеленський. Сталося це 28 червня. Тоді Україна відзначала День Конституції.
Раніше на цьому місці київська влада збиралася звести сучасний фонтан. Такий крок планувався давно. Чиновники обіцяли повністю оновити навколишню інфраструктуру, створити безбар’єрне середовище та нові пішохідні зв’язки, а також провести комплексне озеленення території.
Ця ідея коштувала мільйони. За інформацією керівника ГО “Рада з урбаністики Києва”, загальна вартість облаштування фонтана разом із пандусами, безбар’єрними переходами та елементами благоустрою оцінювалася у 51,9 млн грн. Профінансувати ці роботи мала фармацевтична компанія Farmak.
Відсутність відкритого конкурсу збурила суспільство. Проєкт викликав палкі дискусії. Активісти та експерти критикували владу за відсутність громадських обговорень та прозорого архітектурного відбору рішень для цієї знакової локації.
Ситуацію вирішили врегулювати на найвищому рівні. Нарада відбулася 3 липня. Представники Офісу президента, Кабміну, Верховної Ради та столичної влади зібралися разом для вирішення організаційно-технічних питань.
Головне завдання – почути людей. Офіційний сайт Офісу президента повідомив, що учасники зустрічі детально розглянули пропозиції щодо організації публічного простору. Будь-які зміни інфраструктури на початку бульвару Тараса Шевченка мають повністю відображати історичну роль видатного гетьмана.
Владна команда розробила чіткий алгоритм дій. Вона планує масштабні заходи. Організатори готують проведення відкритих круглих столів, архітектурного конкурсу та великих громадських слухань.
“Домовилися розробити план проведення архітектурного конкурсу проектів, громадських слухань та круглих столів, присвячених встановленню пам’ятника Івана Мазепі. Кабінет міністрів має прийняти постанову, яка має можливість провести обговорення разом із Національною спільнотою архітекторів та оголосити конкурс проєктів. Верховна Рада, уряд, Офіс Президента й місцева влада спільно опрацьовують усі організаційно-технічні питання”, — йдеться у повідомленні.
Повернення історичної справедливості та боротьба з імперськими міфами навколо постаті гетьмана
Постать Івана Мазепи є знаковою. Він був видатним діячем. Український військовий, політичний та державний лідер очолював козацьку державу на Лівобережній Україні з 1687 по 1704 рік, а згодом поширив свій вплив на всю Наддніпрянщину до 1709 року.
Гетьман мав високий міжнародний статус. Це історичний факт. У період з 1707 по 1709 роки він офіційно володів титулом князя Священної Римської імперії, керуючи українською автономією в часи правління російського царя Петра I.
Геополітичний вектор Мазепи змінився не одразу. Тривалий час тривала Північна війна. Очільник козацької держави спершу підтримував Московське царство у протистоянні зі Шведською імперією, але у 1708 році ухвалив рішення змінити сторону.
Цей крок коштував йому батьківщини. Шведи зазнали нищівної поразки. Після трагічної битви під Полтавою видатний український правитель був змушений рятуватися втічею та переселитися на територію сусіднього Молдовського князівства.
Помста російського царя була страшною. Петро I наказав знищити Батурин. Столицю гетьмана зрівняли з землею, а самого українського лідера за його політичний вибір негайно відлучили від церкви.
Церковне покарання перетворилося на пропаганду. Анафему виголошували понад два століття. Російська імперія змушувала духовенство щороку в першу неділю Великого посту проклинати українського гетьмана у всіх своїх храмах.
Ця заборона триває й досі. Російська православна церква демонструє непохитність. РПЦ та УПЦ Московського патріархату відмовляються знімати це релігійне відлучення, ігноруючи численні офіційні звернення та прохання від керівництва суверенної України.
Проте світове православ’я думає інакше. Вселенський патріархат відновив точність. У вересні 2018 року, відразу після надання автокефалії Православній церкві України, Константинополь офіційно заявив про невизнання цієї суто політичної та неканонічної анафеми.
Іван Мазепа помер як християнин. Він не був грішником. Константинопольська церква наголошує, що в еміграції у місті Бендери гетьман сповідався у священників Вселенського патріархату, які відпустили йому гріхи, напутствували на смертному одрі та провели обряд відспівування.
Пам’ять про мецената поступово повертається. Перші кроки зробили давно. Ще у далекому 1918 році єпископ Назарій з офіційного дозволу митрополита Антонія відслужив за гетьманом панахиду у Софійському соборі, а у 2023 році таке богослужіння вперше провели в стінах Києво-Печерської Лаври.